Світовий футбол 544 12 січня, 12:57

Микола Морозюк, який був одним з капітанів київського «Динамо», обрав Туреччину для продовження кар'єри. «Футбол 24» розповідає, чому цей трансфер добре для клубу, але не дуже – для гравця.

Коли Микола Морозюк взяв активну участь у вирішальній гольовій атаці Шахтаря в недавньому матчі УПЛ проти Динамо, він ще раз підтвердив власну оригінальну рису – ставати вибуховою небезпекою для своєї ж команди. В його особі кияни втрачають маестро виконання штрафних ударів, який запросто компенсував свої атакувальні плюси «привозами» в обороні. Гравець, який у команді Хацкевича був лише 9-м за відсотком виграних єдиноборств у захисті (23,8%, хоча за кількістю був 7-м – 6,75 у середньому за гру), поступившись усім 7-м оборонцям основної обойми. Вінгер, якого вимушено тулили в задню лінію або зрідка випускали замість Циганкова на фланг атаки.

У турецькій Суперлізі грають 236 іноземців – 49,5% від усієї кількості футболістів тамтешньої еліти. Лише 10 країн мають більше представників, ніж Україна в сезоні 2018/19. Морозюк став 6-м. У попередньому розіграші було 7. Ще декілька гравців у минулому грали в нашій Прем'єр-лізі, а зараз виступають у чемпіонаті Туреччини. Масштабний процес витоку кадрів у цьому напрямку пішов після початку війни на Сході внаслідок військової агресії Росії у Криму та Донбасі. До того це були поодинокі трансфери – Артем Мілевський, Сергій Ребров, Юрій Калітвінцев та інші. Прикладів успішних виступів українців у Суперлізі за останні сезони практично немає – на таку оцінку тягнуть хіба Євген Селезньов, але й той переживав непрості періоди, та Сергій Рибалка, який входить у топ-5 українців за кількістю матчів в еліті та доклався до 7-и голів. Натомість відвертих провалів вистачає.

Денис Бойко (Бешикташ)

Воротар тоді ще Дніпра, фіналіст Ліги Європи втратив таку розкішну нагоду отримати максимальні дивіденди зі своїх вдалих єврокубкових виступів. Були розмови про АПЛ та Евертон, а завершилось усе Бешикташем, де капітаном був... конкурент у боротьбі за місце основного голкіпера. Абсолютно безглуздо проведений рік з лишком, що б там не казав його агент. Провів усього 5 матчів, пропустив 7 голів, деякі з яких відверто на його совісті, і лише в одній грі залишив свої ворота сухими. Дуже пощастило, що Динамо в цей час переживало кризу на цій позиції, і Денис отримав шанс реанімувати кар'єру.

Артем Кравець (Кайсеріспор)

Перейти з Динамо і пережити справжнє жахіття. Кравець непогано себе проявляв у Бундеслізі та Прімері за Штутгарт і Гранаду. А в Туреччині його поступово перевели в ранг глибокого запасного. Причому грає 29-річний нападник збірної України у відверто посередній команді. Кайсеріспор фінішував 9-м у минулому сезоні, а зараз борсається на 13-му місці. Контракт підписано до 2021-року, та особливих перспектив не видно. Артем усе ще забиває, однак досі отримує мізер ігрового часу – за 22 матчі в Туреччині не відіграв і тисячі хвилин (у середньому 41-а хвилина на полі, що менше, ніж було в усіх його клубах), а встиг відзначитись 7 разів.

Домагой Віда (Бешикташ)

Віце-чемпіон світу грає і приносить користь своїй збірній Хорватії, але перехід у Бешикташ з Динамо вільним агентом приніс йому лише фінансову вигоду. За 2 сезони клуб, який двічі перед тим ставав чемпіоном, скотився спочатку на 4-е, а потім на 7-е місце – стамбульські «орли» ризикують двічі поспіль не потрапити в ЛЧ. Домагой також не може записати собі цей період в актив. Вилучення і, як наслідок, 0:5 у матчі плей-офф Ліги чемпіонів проти Баварії, червона картка в Суперлізі – ось майже і все, чим він запам'ятався.

Навіть у корисності попереду хорват відчутно втратив: у складі Динамо він забив 13 голів і віддав 8 асистів за 160 матчів, а в Туреччині – лише 1 гол за 40 ігор. На Віду все ще існує попит в АПЛ, тому екс-динамівцю треба максимально оперативно тікати з Туреччини. Утім переговори європейських клубів з Бешикташем майже такі ж непрості, як з Ігорем Суркісом.

Антон Кравченко (Карабюкспор)

Поразки з рахунком 0:5 чи 0:7 стали чимсь буденним для українського легіону в Карабюку. Захисник Антон Кравченко відіграв 16 матчів за Карабюкспор, а невеселу компанію йому складали Андрій Блізніченко та Олександр Рибка. Ще раніше тут пограв Євген Селезньов. Кравченку довелось повертатись в Олімпік, а його клуб опустився із турецької Суперліги в аутсайдери другого дивізіону, який має більше боргів по зарплаті, ніж очок.

Олександр Караваєв (Фенербахче)

О, це був справжній гімн асбурдності. У 6-и матчах за Фенербачхе Сашко явно не був найгіршим на полі. Караваєв почав з гола та асиста, відзначався і в товариських іграх. А потім дав інтерв'ю, що його тодішній тренер Дік Адвокат не надто багато уваги приділяє тактиці, і хтось образився. Помста нідерландського наставника була суворою. Олександр не потрапляв навіть у заявку, але потім у Зорі та збірній України знову довів усім свою якість креативного футболіста. Зараз у менеджменті Фенербахче твориться такий хаос, що зараз легендарний клуб опустився в зону вильоту, випереджаючи лише Різеспор Гладкого і Морозюка!

Євген Опанасенко (Коньяспор)

Лише 6 матчів за майже 5 місяців у Туреччині. Опанасенко був одним з лідерів Зорі, приніс своїй команді 1 мільйон євро відступних, та у складі середняка Суперліги відіграв лише 4 неповні поєдинки в елітному дивізіоні. Встиг відзначитись гольовим пасом у Кубку Туреччини, проте далі присів на лавку та ще й кілька травм отримав. Особливих перспектив не видно.

Артем Мілевський (Газіантепспор)

Починалось все з того, що екс-динамівця носили на руках. Це був справжній сюрприз для фанатів його клубу. Забив гол, віддав гольовий пас, відіграв загалом 9 матчів за Газіантепспор, після чого розбив свій модний Феррарі і достроково пішов з клубу, отримавши далеко не всю зарплату. Не факт, що якби Артем був зразком дисципліни, все було б інакше. Адже у поточному сезоні клуб опустився до останнього місяця 3-ї ліги з мінус 27 від Федерації футболу за борги перед футболістами.

Олександр Гладкий (Різеспор)

Екс-форвард Шахтаря і Динамо грає та забиває тільки у Кубку Туреччини (3 голи за 4 матчі), натомість у Суперлізі він провів «аж» 109 хвилин за 8 ігор. При цьому Різеспор набрав лише 12 очок у сезоні 2018/19, виграв 1 матч за все перше коло і відстає на 5 очок від безпечної зони. Морозюку в команді з Гладким буде не нудно, а ось з турнірними перспективами все значно сумніше.

Владислав Кулач (Ескішехірспор)

Нападник, який належить Шахтарю, провів 6 матчів у Туреччині, відзначився двома асистами. Клуб вилетів із Суперліги, а зараз ризикує покинути ще й 2-й дивізіон, перебуваючи на 16-му місці. Ескішехірспор заборгував йому за 4 місяці та навіть ризикує отримати мінус 6 очок за це порушення. Для колишньої команди Кулача це буде, як фінальний вирок.

Олександр Рибка (Карабюкспор і Афьонспор)

За 23 матчі у Карабюкспорі пропустив 51 гол – лише 1 поєдинок завершив сухим. Вилетів у другий дивізіон, перейшов у Афьонспор, де вже пропустив 25 за 15 ігор. Зараз має всі шанси вилетіти в 3-ю лігу – передостаннє місце. Отака непроста доля екс-голкіпера Шахтаря і Динамо в Туреччині.

Позитивні приклади, якщо взяти останні років 5, насправді також не вражають. Євген Селезньов став 2-м серед усіх українців в історії чемпіонату Туреччини за кількістю матчів (53). Загалом він провів у турецьких командах 64 матчів, забив 22 голи і віддав 5 асистів. Зовні непоганий доробку – ніхто з наших так у Суперлізі та Кубку Туреччини не запалював. Однак і тут є вагомі нюанси, які запросто можуть нівелювати позитив. У Карабюкспорі 6 місяців не платили зарплату. З Акхісаром прощались так, що тренер кілька місяців маринував у дублі.

Сергій Рибалка забиває та асистує, грає все більше, але за Сівасспор, який ні на що серйозне не претендує. Олександр Кучер тільки починає відвойовувати довіру тренера Кайсеріспора. Миколу Морозюка чекає непростий екзамен – чи зможе віце-капітан Динамо піти проти традиції та стати героєм Суперліги? У Туреччині мають дурну звичку запрошувати українських гравців у якісь авантюрні проекти, які потім розсипаються і стають банкрутами як у футбольному, так і фінансовому плані. Та ж Бельгія стала в останні роки значно ефективнішим трампліном для наших як мінімум у збірну України.

Тарас Котів

Читайте нас в Telegram